|
Історія школи Історія Люботинської ЗОШ I-III ст. №4 бере свій початок у далекому 1902 році, коли за рішенням Валківського повітового земства у пристанційному селищі залізничної станції Люботин було відкрите Люботинське друге народне училище. Першим його завідуючим була Енвальд Олександра Олексіївна, яка пропрацювала в навчальному закладі 18 років. У 1908 році в училище навчалося 770 учнів. У роки першої Світовою війни в стінах школи було створено спеціальне відділення для навчання дітей біженців. Навчання проводилось лише російською мовою, українська мова заборонялася. Обов’язковими навчальними предметами були арифметика, читання та письмо, закон Божий, викладався ряд необов'язкових предметів. По закінченню Громадянської війни, з 01 жовтня 1921 року школа була передана у розпорядження спілки транспортників, а з 01 січня 1920 року - управління соціального виховання Південної залізниці. У школі було створено один із перших піонерських загонів, який називався загоном "Юних спартаківців". Першою піонервожатою була Скоморох Наталія Олександрівна. У 1927 році у школі створили першу піонерську організацію, яка об'єднувала більше 100 піонерів із 3 піонерських загонів. У 1928 році було створено першу комсомольську організацію. До комсомолу учнів приймало бюро ЛКСМ Люботинського залізничного вузла. У 1936 році школа отримала назву Люботинська середня залізнична школа №16. У цьому ж році шкільний гурток юннатів заклав фруктовий сад, питомник шовковиці, були створені парники та дослідні ділянки. У 1939-1940 навчальному році комсомольці школи взяли участь у ІІІ Всесоюзному лижному комсомольському кросі, який відбувся у лютому 1941 року. Під час Великої Вітчизняної війни сотні випускників школи стали на захист Батьківщини. Більшість із них не повернулися з ратних полів, ціною свого життя захистивши спокій і мирне життя рідного народу та народів країн Європи і Азії. Серед них був і завуч школи Анджиєвський та випускники 1941 року, яким установлено меморіальну стелу. У роки німецької окупації у приміщені школи розташувалися різні окупаційні установи, деякий час знаходився військовий госпіталь. Майну школу було завдано величезною шкоди, але попри все з 1943 року школа відновила свою діяльність. У 1947-1948 навчальному році була суттєво зміцнена навчальна та матеріальна бази, шкільну бібліотеку забезпечено необхідною літературою та підручниками. Школа працювала із значним перевантаженням, у три навчальні зміни. Влада міста дбає про здоров'я дітей і створює шкільні буфети. У цей період у школі працюють талановиті вчителі, що пройшли через горнило війни та розбудови народного господарства Каліненко З.С., Ачкасов В.І., Борецький С.В., Босенко Ф.З., Натарова Н.Г., Дудченко М.С., Руденко К.І., Куліш І.П., Рева Г.В., Баранікова Л.П., Юшкевич І.А. та інші. Очолював педагогічний колектив Іван Федорович Кондратенко, людина з великою букви, комуніст що віддав все життя служінню рідному народу, своєму місту. Під його керівництвом методом народного будівництва добудовується школа, спороджується приміщення спортивного зала, шкільних майстерень, другого навчального корпусу. На виконання Закону "Про зміцнення зв'язку школи з життям і дальший розвиток системи народною освіту в СРСР» у 1959 році школа стає політехнічною. Учні-хлопці проходять виробниче навчання на базі залізничного училища, де опановують спеціальності слюсарів по ремонту тепловозів, слюсарів інструментальників, електромонтерів. А дівчата 9-10 класів на базі Люботинської ткацької фабрики отримували кваліфікацію ткачіх, моторщиць та лаборантів. Через відсутність достатньої кількості класних кімнат школа працює у три зміни. В її стінах навчається до 1200 учнів. Саме в цей час в школі навчалося народні артисти Радянського Союзу кіноакторка Ніна Русланова та солістка Великого театру Лідія Захаренко, головний пульманолог Росії Василь Гойденко та директор інституту невідкладної хірургії Бойко Валерій, Герой Соціалістичної праці Іван Міщенко та доктор воєнних наук, професор академії генерального штабу Радянського Союзу Олексій Бутівченко, директор Харківського ТЮЗУ Космін Леонід та начальник департаменту по проведенню "Євро-2012" в Харківської області Олександр Нечипоренко, Петровський Валентин заслужений тренер Радянського Союзу (підготував олімпійського чемпіона Валерія Борзова) і тисячі інших гідних людей. У 1960 році у зв’язку з ліквідацією Харківського району школа була переведена до Ленінського районного відділу народної освіти м. Харкова, а з листопада 1964 року, з відновленням Харківського району, вона отримує назву Люботинської ЗОШ №4. Педагогічний колектив школи поповнюється молодими талановитими вчителями: Борисенко О.Ф., Черкашина Т.Г., Павлєй Л.П., Новосел Л.І., Бутенко Л.П., Шевкун Н.М., Белінська В.П., Оніпченко Г.В., Сенчіхін М.І., Гарькава Г.А. та іншими. Очолюють педагогічний колектив талановиті організатори освіти Широбоков Олександр Сергійович, а згодом Зибнєв Валентин Володимирович. У школі активно розвивається спортивно-масова та туристична робота, на високому рівні ведеться патріотичне виховання. Випускник школи Гуров Віктор здійснює військовий подвиг у Демократичній Республіці ЛАОС, за що заноситься до Книги Слави ЦК ВЛКСМ. Близько чотирьох десятків випускників школи гідно виконують інтернаціональний обов’язок в ДРА. Віктор Омельченко не повернувся з цієї війни. У 1989 році, на кошти зібрані учнями та працівниками школи, йому встановлено символічний пам’ятний знак. З 1987 року директором школи працює випускник ХДУ ім. Горького Ю.І. Найпак. Останні 25 років обличчя педагогічного колективу уособлювали прекрасні вчителі Погорєлова Г.Є., Гончаренко Т.І., Гончаренко В.І., Тарасенко Г.М., Прилуцька Л.В., Савченко Н.В., Малік О.І., Скубреєва Л.В., Олійник О.М, Довженко В.М., Решетник Т.М, Мозгова Л.М., Кісільов С.В. Кількість випускників школи, що одночасно навчалися в вузах Харкова, України та Росії перевищувала двісті чоловік. Чотирнадцять із них захистили дисертації кандидатів наук. Сьогодення школи – це профільні фізико-математичні, екологічні та суспільно-гуманітарні класи старшої школи, туристичний клуб "Романтики", який був нагороджений почесною грамотою Міністерства освіти і науки України за кращий категорійний туристичний похід у 2002 році, широко відома в області учнівська команда КВК "Форсаж", триразовий чемпіон області, активне залучення учнів до спорту високих досягнень (чемпіон світу з кіксбоксінгу Москвітін Юлій, випускник 2006 року, срібний призер першостей світу та Європи з синхронного плавання Рєзнік Катерина і інші.), плідне військово-патріотичне виховання учнів, двоє із яких продовжували навчання в Харківському суворовському училищі (Найпак Дмитро, Фадеєв Дмитро), гідне представлення міста на мистецьких міжнародних, всеукраїнських та обласних фестивалях (Саєнко Лілія, Прибилов Денис, Редіна Юлія, Ольховська Ганна, танцювальний колектив "Галатея" та інші.), поетична студія"Пролісок", яка дала дорогу в широкий літературний світ Панахно Ганні, Марущак Тетяні, Путятіній Оксані та іншим. А світле завтра, центральна школа міста Люботина пов’язує з сотнями юних люботинців, які переступлять її поріг у найближчі роки, з молодими обдарованими вчителями, професійне становлення яких зараз проходить в цих стінах – Ювченком М.П., Вяліною Л.М., Ключко Я.П., Московкою В.Л., Вовк О.В., Черевань С.В., Обуховською О.І., Іванченко О.А., Трипольською О.О., Потьомкіною Л.М. |
Наше опитування
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||